Русская версия Українська версія

Главная / Покрівля та покрівельні матеріали / Черепиця Braas / Статті від BRAAS

Актуальність традицій

Актуальність традицій

 

Кольори, силует, образ

 

Епоха глобалізації в архітектурі почалася давно. Результатом спочатку промислової, а потім і науково-технічної революції стала поява принципова нових матеріалів і конструкцій, які з необхідністю вели до поширення в усьому світі відповідних їм нових архітектурних форм. На рубежі XIX-XX століть «батьки-засновники» сучасної архітектури оголосили себе творцями універсального «інтернаціонального стилю», що втілював раціоналізм і функціональність, і рішуче відмежовувалися від всіх національних і регіональних архітектурних традицій. Але час ішов, і ставало ясно, що ці традиції набагато життєздатніші, чим здавалося на перший погляд...

 

Чому люди такі консервативні?

 

Кожний народ, а іноді й жителі окремого невеликого регіону створюють власний стійкий образ житлового будинку. У цих сторіччями архітектурних концепціях, що формувалися, відбиті особливості місцевих умов - специфіка ґрунту, клімату, наявність і легкість доставки тих або інших будівельних матеріалів; умови життя й побуту; нарешті, фундаментальні подання про світобудову й про місце в ньому людини. Спроби зруйнувати ці втілені в архітектурних традиціях життєві цінності, замінивши дійсний будинок «машиною для житла», давно вже визнані безперспективними, більш того - небезпечними із соціальної й медичної точки зору (відомі випадки, коли масове переселення жителів якого-небудь тихого провінційного містечка в нові «сучасні» будинки приводило до різкого росту смертності й психічних захворювань, не говорячи вже про злочинність, алкоголізм і наркоманію).

Звичайно, кожна людина вправі сама вирішувати, наскільки традиційним повинен бути її будинок. Зрештою, прагнення у всьому йти в ногу згодом, відповідати останнім вимогам моди - теж життєва цінність, і для багатьох саме вона є пріоритетною. Але соціологам прекрасно відомо, що в переважній більшості людей уникають «революційних» архітектурних рішень і воліють зберігати вірність традиціям - зрозуміло, у тій мірі, у якій ці традиції сумісні з технологіями XXI сторіччя.

Саме тому «глобалізація» у житловому будівництві сьогодні виражається не в єдності архітектурних форм, а у формуванні єдиного світового ринку прогресивних технологій і високоякісних будівельних матеріалів. Причому політика найбільших міжнародних компаній - виробників тепер націлена на те, щоб їхня продукція мала «сумісність» з найрізноманітнішими концепціями житла й у різних регіонах світу могла використовуватися в повній відповідності з місцевими умовами й традиційними естетичними поданнями.

 

Матеріал один - рішень безліч

 

У рамках цієї тенденції натуральна черепиця має особливі переваги. По-перше, вона може поєднуватися практично з будь-якими конструктивними й формальними рішеннями, актуальними для сучасної приватної архітектури. По-друге, вона завжди створює відчуття надійності, міцності, довговічності, респектабельності житла, тобто відповідає найважливішим потребам людини, задоволення яких є обов'язковим для будь-якого житлового будинку (і зневага до яких саме й привела до загибелі «інтернаціонального стилю» 1920-х років). По-третє, завдяки своїм унікальним властивостям черепиця з найдавніших часів поширилася по усьому світі, ставши невід'ємною чи частиною не всіх національних архітектурних традицій.

При цьому в кожній культурі черепиця ставала ефективним інструментом рішення її власних функціональних і художніх завдань. Щоб переконатися в цьому, досить зрівняти між собою пласкі черепичні покрівлі Непалу й гостроверхі дахи середньовічних німецьких міст; величні китайські пагоди з їх стриманої по кольорах темно-коричневою черепицею й білі з яскраво-червоними черепичними покрівлями асіенди колоніальної Латинської Америки; потопаючі в садах ошатні будиночки Південної Європи й суворі, схожі на неприступні замки будинки на прибережних скелях Скандинавії; грецькі храми й садиби луізіанських плантаторів... Всі вони покривалися черепицею, але щораз черепиця органічно вписувалася в той або інший образ, створений колективною уявою націй. Саме тому черепиця й донині залишається у всіх цих країнах улюбленим покрівельним матеріалом, а архітектори успішно адаптують її до сучасних форм і будівельних технологій.

 

Черепиця в Росії

 

ДДотепер багато хто вважає, що черепиця не є традиційним для Росії матеріалом. Це абсолютно невірно. Початок використання черепиці на Русі відноситься до перших століть існування держави й пов'язаний з візантійським впливом. Як і у Візантії, де черепиця завжди була основним покрівельним матеріалом, у Київській Русі активно застосовували черепичні покриття, особливо для кам'яних храмів, першими творцями яких були візантійські майстри, що міцно впровадили цю традицію в російське зодчество. Черепицею були покриті й всі вежі московського Кремля.

Нова «хвиля» захоплення черепицею в Росії й нові способи її використання пов'язані з ім'ям Петра Першого. Цього разу зразком служили вже не грецькі, а голандські й німецькі будівлі. Саме черепицею були спочатку покриті Літній палац Петра, палац Меньшикова, будинок Дванадцяти колегій. Взагалі в перші десятиліття будівництва Санкт-Петербурга черепицею покривали всі які-небудь значимі й імпозантні спорудження, будь те адміністративні будинки або частини будинку вельмож. Перервалася ж ця традиція по особистому проханню купця Демидова, що, виражаючись сучасною мовою, лобіював інтереси вітчизняних виробників і вмовив царя видати розпорядження, відповідно до якого всі покрівлі в Петербурзі повинні були стати металевими, щоб підтримати перші уральські металургійні заводи.

Сьогодні традиція використання черепиці в Росії відроджується, усе більше домовласників віддають перевагу саме цьому надійному й ефектному покрівельному матеріалу. Але його конструктивні й естетичні можливості усе ще повною мірою не усвідомлені ні забудовниками, ні архітекторами.

 

Що можна зробити із черепицею

 

Насамперед ви повинні розуміти, який будинок ви хочете побудувати. Уже римському теоретикові архітектури Витрувію було відомо те, що є секретом виразної, доконаної-здійсненої-художньо-зробленої будівлі: архітектурний образ не «видумується» проектувальником, а виникає як удале рішення точне сформульованих функціональних завдань. Тому той або інший образ будинку - відбиття способу життя й світогляду його власника.

Але існують і чисто художні способи, «працюючі» на створення архітектурного образу. До них, наприклад, відноситься колірне рішення покрівлі. Натуральні кольори черепиці змінюються в діапазоні від ясно-коричневого до насиченого, інтенсивного червоно-коричневого. Використання черепиці подібних відтінків облагороджує будинок і надає йому риси деякої консервативності. Однак сучасні технології дають можливість офарблювати натуральну черепицю в будь-які кольори, що дозволяє домагатися самих несподіваних ефектів. Яскраво-сині, зелені, жовтогарячі дахи зроблять ваше житло більше індивідуалізован і незвичайним, підкреслять його своєрідність і зроблять його унікальним. Але, зрозуміло, обраний вами кольори покрівлі повинен бути пов'язаний із загальним підходом до формування образу вашого будинку.

Використання черепиці в кожному разі привертає увагу до даху будинку, що стає при цьому найважливішим елементом формоутворення - елементом не тільки конструктивним, але й естетичним. Виразний силует - одна зі складових усякого по-справжньому гарного будинку. Але при цьому силуети можуть бути нескінченно різноманітними. Дахи високі й майже пласкі, з ламаними або плавними обрисами, усілякі намети, башточки, шпилі... Знов-таки питання традиції й індивідуального стилю. Все це - можливості, укладені в черепиці. Їхнє грамотне використання залежить від вашого смаку й від коректно поставленого архітекторові завдання.

 

 

Ольга Серебряна,

журнал  «Каталог 100 проектів»,
доповнення №3, 2003 г.



   Реклама на сайті      
   e-mail: rooffaq@gmail.com
Копіювання матеріалів заборонено!   
Copyright © rooffaq.com